Єлизавета Баторі, далекий предок відомого в історії своєю жорстокістю Влада Цепеша, або як частіше прийнято його називати – графа Дракули.
З дитинства Єлизавета страждала епілепсією, пов’язано це було, швидше за все, з кровозмісними шлюбами, що часто траплялися в сімействі Баторі. При цьому мала поганий характер, що супроводжувався частими нападами люті. Більше діставалося служниць. Кажуть, Єлизавета заздрила їх красі, через що, молоді дівиці потрапляли під дії різного роду тортур. Вид крові, вводив її в сказ. Навіть вийшовши заміж, графиня не залишила свої криваві справи.
При черговому побиття служниці, Єлизаветі здалося, що рука, на яку потрапила кров, ніби помолоділа. Пані, моментально пронизала думка, як можна навічно зберегти молодість і красу. За її наказом була зроблена клітка з шипами, під назвою "залізна діва". Дівчину запускали в клітку, палили розжареним прутами, натикаючись на шипи, вона наповнювала своєю кров’ю ванну, яку незабаром і брала графиня.
Як і варто було очікувати, кров не приносила очікуваного ефекту. Єлизавета вдалася до допомоги відьми, а та в свою чергу порадила використовувати кров дворянських дам. Незабаром, 20 молодих дівчат, нібито, прислані розважати пані, були знекровлені і вбиті.
Жертв Баторі ставало все більше і більше. Єлизавета вела щоденник, куди записувала кожну нещасну дівчину, привласнюючи їй порядковий номер. Щоденник і став головним доказом при арешті графині. П’ять днів необхідно було, що б закінчити судовий процес. Довічне ув’язнення, висунуте в квітні 1611, стало платою за всі злодіяння пані, на рахунку якої понад 650 смертей. Замурована Єлизавета була в маленькій камері з невеликим віконцем для підношення тарілки з їжею. Там вона і померла через 3 роки, в серпні 1614.