Цікаві факти про долю світових диктаторів після їх повалення

Цікаві факти про долю світових диктаторів після їх повалення Forbes проаналізував долю 13 світових диктаторів, щоб зрозуміти, як закінчувалася їх слава, а часто разом з нею і життєвий шлях.

Муаммар Каддафі, колишній глава Лівійської джамахірії. 42 роки при владі. Переховувався від повстанців, загинув під час штурму його рідного міста

Цікаві факти про долю світових диктаторів після їх повалення

Наприкінці серпня 2011 лівійські повстанці захопили і розграбували резиденцію Муаммара Каддафі в Тріполі. Один із заколотників знайшов у ній знамениту кашкет диктатора. Самого полковника в палаці не виявилося. Тоді лівійська Національна перехідна рада пообіцяв нагороду $ 1,3 млн за вбивство або арешт Каддафі. Одночасно повстанці запропонували йому безперешкодний виїзд з Лівії, якщо він добровільно зречеться влади. У відповідь багаторічний лідер Лівійської Джамахірії в радіозверненні пообіцяв війну до кінця.

Він стримав свою обіцянку і не здавався до кінця. Лише 20 жовтня, під час штурму рідного міста Каддафі Сірт Каддафі був схоплений і помер від втрати крові, викликаної пораненням обох ніг. За інформацією повстанців, втекти з Сирта полковнику не дозволив авіаудар по місту сил НАТО.

Хосні Мубарак, колишній президент Єгипту. 30 років при владі, йде суд, загрожує смертна кара

Цікаві факти про долю світових диктаторів після їх повалення

3 серпня Хосні Мубарака і двох його синів доставили до зали суду і завели в спеціальну клітку для підсудних. Кадри з колишнім президентом Єгипту за гратами обійшли весь світ в день початку процесу, в ході якого Мубарак звинувачується в корупції та вбивстві декількох сотень демонстрантів. Хосні Мубарак прийшов до влади в Єгипті в 1981 році після вбивства його попередника Анвара Садата. Сам Мубарак, який займав у той час пост віце-президента, був тоді поранений. «Сучасний фараон» залишався при владі 30 років. Весь цей час в країні діяв закон про надзвичайний стан, який дозволяв затримувати людей без пред’явлення обвинувачення на місяць, а потім передавати кримінальні справи у військові суди, закон вводив цензуру «в інтересах громадської безпеки». Мубарак чотири рази обирався президентом на референдумах, на яких він виступав єдиним кандидатом. Ще наприкінці минулого року мало хто в Єгипті сумнівався, що Мубарак залишиться при владі до того моменту, поки він не вирішить передати її своєму молодшому синові Гамалю. Але в Єгипті відбулася революція. Протести в Каїрі, Олександрії та інших містах тривали 18 днів, більше 800 демонстрантів загинули в зіткненнях з поліцією. Мубарак намагався виправити становище, сформувавши новий уряд і оголосивши про те, що не збирається балотуватися на наступних виборах. Але 11 лютого Мубарак був змушений подати у відставку. Наприкінці березня він був поміщений під домашній арешт, а в квітні були затримані обидва його сини. Всі троє заперечують звинувачення в корупції. У разі визнання Мубарака винним, йому загрожує смертна кара.

Зін ель-Абідін Бен Алі, колишній президент Тунісу. 23 роки при владі, втік з країни

Цікаві факти про долю світових диктаторів після їх повалення

Зін ель-Абідін Бен Алі прийшов до влади в 1987 році в результаті перевороту. На виборах 1994 року Бен Алі, єдиний кандидат, був затверджений на посаді президента. У 2002 році в Тунісі був проведений референдум, за результатами якого президенту дозволялося обиратися довше, ніж на три терміни поспіль, обмеження за віком було піднято з 70 до 75 років, таким чином, Бен Алі зміг переобратися на четвертий і п’ятий термін.

З хвилювань в Тунісі в грудні 2010 року почалися події Арабської весни. Демонстранти, що вийшли на вулиці, протестували проти безробіття і корупції. Найбільш значущі пости в політиці та бізнесі в Тунісі були зайняті представниками «Сім’ї» – родичами президента і його дружини Лейли Трабелсі. 14 січня, після тритижневих протестів, Бен Алі з родиною втекли з країни і отримали політичний притулок в Саудівській Аравії. У червні Бен Алі і його дружина були заочно визнані винними в крадіжці і засуджені до 35 років тюремного ув’язнення і штрафу в $ 65 млн. Більше 30 членів сім’ї Трабелсі, що залишилися в Тунісі, були арештовані. Після оголошення вироку Бен Алі передав ЗМІ своє перше з моменту втечі офіційну заяву, в якому називав усі звинувачення сфабрикованими і стверджував, що на борт літака, що вилітає в Саудівську Аравію, його заманили обманом. Швейцарські рахунки Бен Алі, на яких зберігалися десятки мільйонів доларів, були заморожені ще в січні, однак під час втечі він і його дружина вивезли з країни 1,5 т золота вартістю $ 60 млн.

Лоран Гбагбо, колишній президент Кот-д’Івуару, 11 років при владі, заарештований, сидить у в’язниці

Цікаві факти про долю світових диктаторів після їх повалення

Лоран Гбагбо переміг на президентських виборах в Кот-Д’Івуарі в 2000 році. Його термін повинен був закінчитися в 2005 році, проте Гбагбо скасував вибори, щоб не допустити участі в них представників повстанців, які захопили північ країни і з 2002 року протистояли владі. На виборах 2010 року він програв у другому турі колишньому прем’єр-міністру Алласану Уаттара, проте підконтрольний президенту Конституційна рада вирішила виключити з підрахунків результати виборів у кількох північних регіонах і оголосив переможцем Гбагбо. У Кот-Д’Івуарі знову почалися заворушення, сили Гбагбо розігнали кілька мирних протестів з використанням зброї. У березні організація Human Rights Watch назвала те, що відбувається в Кот-Д’Івуарі злочинами проти людства. У конфлікт втрутилися Франція та ООН: 10 квітня їх вертольоти атакували резиденцію Гбагбо і знищили практично всю військову техніку його прихильників. 11 квітня Гбагбо був заарештований і поміщений у в’язницю. Незадовго до арешту, розуміючи безнадійність становища, він закликав своїх прихильників скласти зброю і «повернутися до нормального стану громадянського правління».

Саддам Хусейн, колишній президент Іраку, 24 роки при владі, страчений

Цікаві факти про долю світових диктаторів після їх повалення

У 1968 році до влади Іраку в результаті перевороту приходить партія «Баас». Саддам Хусейн – один з її лідерів, він стає віце-президентом, бере під свій контроль внутрішню безпеку, спецслужби і армію. У 1979 році президент аль-Бакр пішов у відставку, Саддам стає його наступником. Через тиждень після приходу до влади Саддам оголошує про розкриття змови в партії «Баас», 68 високопоставлених «змовників» арештовані, 21 страчені. «Зараз ми переживаємо нашу сталінську епоху», – заявив він тоді. Точне число жертв режиму Саддама Хусейна невідомо, можливо, це більше мільйона чоловік. У 1988 році під час газової атаки в курдському місті Халабджа загинули 5000 чоловік. Під час операції «Анфаль» сотні тисяч курдів були вивезені зі своїх будинків, десятки тисяч були знищені. Під час Ірано-іракської війни з 1980-го по 1988 рік загинуло близько 300 000 чоловік, під час вторгнення в Кувейт і що послідувала за ним розправи з курдами і шиїтами – сотні тисяч. Десятки тисяч ув’язнених були замучені до смерті в іракських в’язницях.

У лютому 2003 року США почали військову операцію проти Іраку, вже в квітні війська зайняли Багдад, уряд Саддама Хусейна лягло. Сам президент був схоплений 13 грудня 2003, його знайшли в підвалі в іракському селищі Ар-Даур. У жовтні 2005 почався суд над Саддамом за звинуваченням у стратах і масові вбивства, в листопаді 2006 року колишнього президента засудили до смертної кари. У в’язниці перед смертю Саддам щодня читав Коран і писав вірші. 30 грудня 2006 він був страчений через повішення, страта була знята на відео і показана по іракському телебаченню.

Слободан Мілошевич, 11 років при владі, помер у в’язниці

Цікаві факти про долю світових диктаторів після їх повалення

У травні 1999 року Слободан Мілошевич, в той час ще президент Сербії, був звинувачений Міжнародним трибуналом ООН з військових злочинів у колишній Югославії в геноциді і злочинах проти людства. Його оголосили відповідальним за депортацію сотень тисяч косовських албанців і масові страти під час війни в Косово, пізніше до цих звинувачень додалися розправа над 8000 боснійцями-мусульманами у Сребрениці, етнічні чистки в Хорватії, Боснії і Герцеговині.

Після натовських бомбардувань Сербії і припинення війни в Косово, Мілошевіч призначив дострокові президентські вибори на вересень 2000 року. Лідер опозиції Воїслав Коштуніца переміг у першому турі, набравши більше 50% голосів, однак виборча комісія заявила, що він набрав всього лише 48,96%, тому необхідний другий тур. На наступний день після оголошення офіційних результатів, 27 вересня, в Сербії почалися протести, на вулиці вийшли сотні тисяч людей. 5 жовтня демонстранти взяли штурмом парламент і будівля центрального телебачення. Водій Любіслав Джокич приїхав на штурм телецентру на своєму бульдозері, в результаті цю революцію назвали «бульдозерної». 6 жовтня Мілошевич оголосив про відставку, виборчком визнав перемогу Коштуніци в першому турі. У березні 2001 року Мілошевич був заарештований сербською поліцією і переданий суду. Під час процесу він повністю заперечував свою провину і захищав себе в суді самостійно. Він помер від серцевого нападу до винесення вироку 11 березня 2006.

Ніколає Чаушеску, 24 роки при владі, страчений

Цікаві факти про долю світових диктаторів після їх повалення

25 грудня 1989 генеральний секретар Компартії Румунії Ніколає Чаушеску і його дружина Олена, віце-прем’єр Румунії, були віддані швидкому суду і розстріляні в той же день. Чаушеску, який правив Румунією з 1965 року, звинуватили в геноциді власного народу і в тому, що своєю політикою він привів країну до злиднів і голоду.

Вуличні протести в Румунії почалися в грудні 1989 року в місті Тімішоара, Чаушеску наказав армії і поліції відкрити вогонь проти демонстрантів. 20 грудня в телезверненні він звинуватив в організації протестів «іноземні сили». Незабаром революція перекинулася в Бухарест, куди 21 грудня були введені війська. Проте наступного дня міністр оборони Василе Міля був знайдений мертвим; за однією версією, він покінчив із собою, за іншою – був убитий за наказом Чаушеску за відмову стріляти в протестувальників. 22 грудня Чаушеску спробував звернутися до демонстрантів з балкона ЦК Компартії Румунії, але був зустрінутий гнівними криками. Натовп почав штурмувати будівлю, Чаушеску і його дружина в останній момент врятувалися на вертольоті, але пілот перейшов на бік протестантів і посадив вертоліт в полі біля міста Тирговіште. Чаушеску і їхні охоронці вирішили ловити на дорозі машини: на першому вони поїхали недалеко – водій зробив вигляд, що у нього закінчився бензин. Чаушеску продовжили втечу на іншій машині і доїхали до Тирговіште, де ввечері все ж були заарештовані і віддані трибуналу.

Фердинанд Маркос, колишній диктатор Філіппін, 20 років при владі, втік з країни

Цікаві факти про долю світових диктаторів після їх повалення

Фердинанд Маркос був обраний президентом Філіппін в 1965 році і переобраний в 1969-му. Щоб залишатися при владі і далі, в 1972 році він ввів в країні надзвичайний стан, виправдовуючи його комуністичною загрозою. У цей час свобода слова на Філіппінах була обмежена, сотні тисяч людей були заарештовані. У 1981 надзвичайний стан було скасовано, два роки потому в країну повернувся колишній лідер опозиції Беніньо Аквіно, але був убитий військовими, як тільки зійшов з трапа літака. Його вдова Корасон Аквіно виставила свою кандидатуру на наступні президентські вибори в 1986 році, і Маркосу вдалося перемогти її тільки шляхом підтасовки результату. Військова еліта Філіппін розділилася на прихильників Аквіно і Маркоса, в результаті конфлікту Маркос був змушений втекти до США і помер у вигнанні на Гаваях три роки потому. Під час правління Маркос і його дружина Імельда перевели кілька мільярдів доларів на рахунки в США та Швейцарії, їхні родичі та друзі займали більшість керівних посад, на них були переоформлені багато приватні компанії. Після втечі президента в його палаці було знайдено 2700 пар туфель, що належали Імельді Маркос.

Пол Пот, колишній прем’єр-міністр Камбоджі (Кампучії), 4 роки при владі, повалений, звинувачений у злочинах проти людства, помер до початку процесу

Цікаві факти про долю світових диктаторів після їх повалення

За час правління Пол Пота і червоних кхмерів у Камбоджі були вбиті кілька мільйонів людей – чверть населення країни. У 1979 році уряд Пол Пота було зміщено в результаті вторгнення в’єтнамської армії, однак ще майже 20 років він залишався лідером червоних кхмерів. У 1997-му Пол Пот наказав убити свого давнього соратника Сон Сена і всю його сім’ю, що спровокувало конфлікт з червоними кхмерами: Пол Пот був поміщений під домашній арешт, у квітні 1998 було оголошено про те, що його видадуть міжнародному трибуналу і судитимуть за злочину 1975-1979 років. Незабаром після цього Пол Пот помер від серцевого нападу.

Жан-Клод Дювальє, 15 років при владі, покинув країну

Цікаві факти про долю світових диктаторів після їх повалення

«Бебі Док» Жан-Клод Дювальє успадкував владу в Гаїті у свого батька Франсуа Дювальє, в 1971-му всенародний референдум підтвердив, що він наступник «Папи Дока». У 1985 на ще одному референдумі 99,8% гаїтян висловилися за те, щоб він залишався довічним президентом і отримав право вибирати свого наступника. Але вже в кінці року на Гаїті почалися вуличні протести, які охопили всю країну до січня 1986. 7 лютого Дювальє і його дружина відправилися у вигнання до Франції (на фото – в аеропорту перед відльотом). Скільки грошей Дювальє вивезли з країни при втечі і перевели на закордонні рахунки до цього, точно не відомо, але очевидно, що рахунок йшов на десятки мільйонів доларів, що дозволило родині вести розкішне життя в Парижі. Частина цієї суми ($ 6 млн) була згодом заморожена на швейцарських рахунках. У січні цього року Жан-Клод Дювальє повернувся на Гаїті, де в аеропорту його зустрічали захоплені прихильники. Через два дні після прибуття Дювальє був арештований, йому було пред’явлено звинувачення в корупції і порушенні прав людини. Дювальє був тимчасово відпущений на свободу, суд над ним ще належить.

Аугусто Піночет, колишній президент Чилі, 17 років при владі, пішов з посади президента, звинувачувався у вбивствах, помер до винесення вироку

Цікаві факти про долю світових диктаторів після їх повалення

Аугусто Піночет прийшов до влади в результаті військового путчу в 1973 році, за роки його правління були вбиті кілька тисяч противників режиму, десятки тисяч були арештовані і піддані тортурам. Піночет передав владу мирним шляхом, після того як на референдумі в 1988 році більшість чилійців висловилися за повернення цивільного уряду. У 1990 році він пішов з посади президента, але ще сім років залишався верховним головнокомандувачем і отримав місце в Сенаті, а значить, і недоторканність у разі кримінальних переслідувань. У 1998 році Іспанія звинуватила Піночета у вбивстві своїх громадян. У 2000 році Верховний суд Чилі позбавив Піночета недоторканності, після чого проти нього було висунуто кілька звинувачень у викраденні людей, вбивствах, порушенні прав людини і корупції. Жоден процес не був доведений до кінця – 10 грудня 2006 Піночет помер після серцевого нападу.

Мануель Нор’єга, колишній військовий диктатор Панами, 6 років при владі, сидить у в’язниці

Колишній панамський диктатор Мануель Нор’єга відсидів 20 років в американській в’язниці за торгівлю наркотиками, вимагання і відмивання грошей. У 2010 році він був виданий Франції, де був засуджений ще до 7 років за відмивання грошей, отриманих від продажу наркотиків, через французькі банки. На початку серпня Франція прийняла рішення про екстрадицію Нор’єги до Панами. Там він був заочно засуджений за трьома звинуваченням у порушенні прав людини і засуджений до 20 років в’язниці по кожному з них. Норьега був повалений в результаті військової операції США в 1989 році.

Сухарто, колишній президент Індонезії, 32 роки при владі, пішов у відставку

Цікаві факти про долю світових диктаторів після їх повалення

Сухарто прийшов до влади в Індонезії в 1965 році після придушення перевороту, який був оголошений комуністичним. За цим послідували масові гоніння на лівих і зіткнення, в яких загинуло 500 000 чоловік. Через два роки Сухарто остаточно усунув від влади свого попередника Сукарно. Парламент Індонезії сім разів переобирали його на пост президента. У 1998 році під час економічної кризи в Азії в Індонезії почалися студентські хвилювання. Сухарто жорстоко розправився з демонстрантами – 500 студентів були вбиті. Протести посилилися, і після того як демонстранти зайняли будівлю парламенту, Сухарто оголосив про свою відставку 21 травня 1998 (на фото). Після цього Сухарто 10 років жив в Індонезії, йому фактично вдалося уникнути покарання: кілька разів його намагалися звинуватити в корупції (за оцінками Світового банку, він міг привласнити собі від $ 15 млрд до $ 35 млрд), але кожен раз адвокати посилалися на його слабке здоров’я, і до винесення вироку справа так і не дійшла. Сухарто помер 27 січня 2008 року.

Джерело: forbes.ru

“>