Запорукою безсмертя богів Стародавньої Греції була амброзія. До її складу входило молоко, нектар і мед. Давньогрецькі вчені вважали, що саме мед продовжує життя.
Зародили бджільництво «північні» бджоли, які запасалися медом на зиму. У холодну пору року він служив для них їжею. Медоносні бджоли є ще й в Африці. Тільки вони не збирають солодкі ласощі про запас, адже там не буває зими, а значить робити запаси немає потреби.
Сьогодні основним постачальником меду стала Сибір. Дзижчать трудівниць до них завезли ще 200 років тому. Але лідером виробництва золотого ласощі є Китай. Саме там виробляють відомий гречаний мед.
Не можна отримати мед з одного медоноса. Поруч з пасікою, як правило, ростуть різні рослини. Та й при відкачці меду з вулика в нього потрапляють залишки старих запасів.
Звичний для всіх мед отримують за допомогою медогонки. Він називається відцентровий.
Доведено, що цей продукт дуже рідко стає алергеном. Але в теж час мед може бути отруйним. Це в тому випадку, якщо бджоли збирають нектар з отруйних рослин.
Для того, щоб зібрати 100 г меду, бджолам треба облетіти 46 тисяч км.
А щоб отримати 30 г солодких ласощів 200 бджіл повинні збирати нектар цілий день. Стільки ж бджіл займаються прийомом нектару і обробляють його у вулику. Частина з них в цей же час вентилюють гніздо, щоб вода з нектару швидше випаровувалася.
У Стародавньому Єгипті мед був аналогом грошей. Потім це правило перейняли римляни. І навіть у слов’ян зустрічаються записи, що розплачуватися можна не тільки грошима і худобою, а і медом.
Древня легенда розповідає, що, коли Демокріт вирішив позбавити себе життя, то відмовився від їжі. Але, щоб смерть наступила на свята, він наказав принести чашу з медом. І вдихаючи його аромат, тим самим продовжив собі життя до потрібного моменту. Коли мед забрали, Демокріт помер. Йому було 107 років.