Коли людина стикається з чимось складним, то дуже часто це порівнюється з китайською мовою. Ця мова вважається одним з найскладніших. Досить складним є переклад різноманітних документів саме на китайський. Це пояснюється тим, що мова є одним з небагатьох, який залишався незмінним. В той час, як інші мови, які належать до тієї ж мовної групи, що і китайський, такі, як корейський і тибетський, піддавалися деяким змінам.
Китайська мова складний ще й тому, що він не є єдиним цілим. Величезне населення Китаю на різних діалектах цієї мови. Однак існує так званий «мандаринська мова, який виконує роль державного. Однак існуємо безліч місцевих мов, які називається «простонародні».
Якщо ознайомиться з історією, то стане цілком ясно, що літературна мова далекого часу був абсолютно незрозумілий на слух, сильно відрізнявся від розмовної мови. Підтвердженням цього є твори, які історики дотують першою половиною 1 тисячоліття до н.е., наприклад, «Книга пісень» або «книга історії». Так само це підтверджують написи на кістках, камені, які були зроблені в другій половині 2 тисячоліття до н.е.
Китайську мову можна розділити на 7 основних груп діалекту. Але все ж 70% населення говорить на північному діалекті. Не вважаючи його, існують і інші шість груп: Юе, Мінь, Хакка, Гань, У, Сян. Головними, проте, вважаються пекінський, фуцзяньский, катнонский і чжэцзянский діалекти.
– Цікавий факт: в китайській мові не існує пунктуації.
-Одне слово на цій мові цілком здатне мати пару десятків значення. Значення слова залежить від інтонації, з якою воно вимовлене. Наприклад, слово «чіанг» означає: « оточувати», «повинен», «річка», «спускати», «механік», «командувати», «соєвий соус», «спускатися».
-Так само різні слова можуть позначатися абсолютно однаковими ієрогліфами, наприклад, такі слова, як «сім’я», «бадьорість», «школа» і «чай».