New Scientist назвав найзагадковіші наукові явища.
Для людини в цьому світі є ще безліч запитань без відповідей. Міжнародне наукове видання New Scientist наводить сьогодні список важкопоясненних фактів і явищ, які вже довгий час породжують теорії та дискусії серед учених.
Ефект плацебо
Про ефект плацебо чули багато хто. Це коли людині кілька днів дають потрібні ліки і він відчуває, як його самопочуття поліпшується. Однак якщо потім замість лікувального засобу дати йому який-небудь абсолютно нешкідливий нейтральний розчин, то він все одно буде переконувати всіх, що продовжує видужувати.
Мозок якимось чином може впливати на стан організму. Але як – невідомо. Найвідоміший дослідник цієї проблеми професор Фабріціо Бенедетті з Університету Турина (Італія) проводив сей цинічний експеримент із хворими, яким щодня потрібно сильне болезаспокійливий засіб. І коли він підсовував їм замість морфію аж ніяк не знеболюючі засоби, біль все одно відступала. Це не одиничний експеримент – про подібні випадки знають лікарі по всьому світу. Основна гіпотеза – мозок якимсь чином може впливати на стан організму. Але як – невідомо. До речі, помічений цей ефект у мишей і мавп, так що плацебо не вигадка недовірливих людей.
– Нам зараз необхідно зрозуміти, чи діє цей ефект лише при певних видах хвороб або для усіх недуг працює загальний механізм, – говорить професор Бенедетті. – І в разі успіху для медицини відкриються небачені перспективи.
Життя на Марсі
Пошуки органіки на Червоній планеті розпочалися в 1976 році – там приземлився американський апарат Вікінг. Він повинен був провести три експерименту, які повинні були чітко підтвердити або спростувати твердження про його населеності. Але всі три дали неоднозначні результати. У підсумку фахівці вирішили, що життя там все-таки немає. А дивні підсумки експериментів списали на хімічний склад грунту. Однак автор експериментів Габріел Левін з ними не погодився. І, спираючись на результати досліджень Вікінгів, розробив цілу теорію про те, як марсіанські найпростіші організми на молекулярному рівні відрізняються від земних. Чи правий він? Поки невідомо.
Темна матерія
Маса становить 90% маси Всесвіту. А це означає, що ми знаємо, що за мир нас оточує всього на одну десяту частину
Всі галактики в нашому Всесвіті з великою швидкістю обертаються навколо одного центру. Але коли вчені підрахували загальні маси галактик, то виявилося, що вони занадто легкі. І за законами фізики уся ця карусель давно б зламалася. Однак не ламається. Щоб пояснити, що відбувається, вчені висунули гіпотезу, наче у Всесвіті є темна матерія, яку неможливо побачити. Але ось що вона собою являє і як би її помацати, астрономи поки не уявляють. Відомо лише, що її маса становить 90 відсотків маси Всесвіту. А це означає, що ми знаємо, що за мир нас оточує всього на одну десяту частину.
Аномалія зондів Pioneer
Американські зонди Піонер-10 і Піонер-11 були запущені відповідно в 1972 і 1983 роках. До нинішнього моменту вони вже повинні були вилетіти за межі Сонячної системи. Однак і один, і другий з незрозумілих причин почали змінювати траєкторію, немов невідома сила не випускає їх за межі системи. Піонер-10 відхилився вже на чотириста тисяч кілометрів від розрахованої траєкторії. Піонер-11 в точності повторює шлях побратима. Є безліч версій: вплив сонячного вітру, витік палива, помилки програмування. Але всі вони не надто переконливі, оскільки обидва кораблі, запущені з інтервалом в 11 років, поводяться однаково.
Якщо не брати в розрахунок підступи інопланетян або божественний задум ні випустити людей за межі Сонячної системи, то, можливо, тут якраз проявляється вплив загадкової темної матерії, про яку йшлося вище. А може, тут діють якісь невідомі нам гравітаційні ефекти? Зараз фахівці розробляють спеціальний зонд, який повторить шлях апаратів і спробує розкрити загадку.
Десята планета Сонячної системи
Далеко-далеко за карликовою планетою Плутон є загадковий астероїд Седна – один з найбільших у нашій системі. До того ж Седна вважається найбільш корисним об’єктом у нашій системі – вона навіть червоно Марса. Чому – невідомо. Але головна загадка в іншому. Повний виток навколо Сонця він робить за 10 тисяч років. Причому звертається по дуже витягнутій орбіті. Чи то цей астероїд прилетів до нас з іншої зоряної системи. А може бути, так вважають деякі астрономи, з кругової орбіти його збило гравітаційне тяжіння якогось великого об’єкта. Якого? Наприклад, загадкової планети Нібіру – планети, яка нібито існує на самій межі Сонячної системи, але астрономам виявити її поки не вдається.
Є і ще один факт на користь існування таємничої планети. Седна розташована в поясі Койпера – області простору, надзвичайно насиченого малими космічними тілами. Починаючи від Плутона, щільність пояса Койпера наростає, а потім різко падає до нуля. Так могло б бути, якби всі об’єкти, які розташовані далі, були притягнуті гравітаційним полем загадкової планети. Правда, поки її астрономи виявити не можуть.
Можливо, загадка розв’яжеться, коли зонд НАСА New Horizonts в 2015 році дістанеться до Плутона і звідти спробує розглянути невловиму Нібіру.
Радіосигнал із сузір’я Стрільця
У 1970-х роках у США розпочалася програма з пошуку радіосигналів від братів по розуму. Раптом вони побажають з нами зв’язатися? Для цього радіотелескоп скеровували на різні долі небосхилу, і він сканував ефір на різних частотах, намагаючись виявити сигнал штучного походження. Кілька років астрономи похвалитися хоч якимись результатами не могли.
Але 15 серпня 1977 під час чергування астронома Джеррі Ехмана самописець, котрий реєстрував усе, що потрапляло в «вуха» радіотелескопа, вивів на стрічці криву, що нагадує слово "WOW". Сигнал тривав 37 секунд. І йшов на частоті 1420 мегагерц. Згідно з міжнародними угодами жоден земний передавач не працює в цьому діапазоні. Він виходив із напрямку сузір’я Стрільця, де найближча зірка розташована на відстані 220 світлових років від Землі. Чи був він штучний? Відповіді немає досі. Згодом вчені неодноразово обшукували цю ділянку неба. Але безрезультатно.